Дніпродзержинськ. СЗШ № 5 ім.Г.Романової

 

Історія школи

Середню загальноосвітню школу № 5 було відкрито у Дніпродзержинську в 1936 році. Промислове місто росло і розвивалося, збільшувалася кількість робітників на металургійному заводі, зростала кількість дітей. Ще у 1930 році радянським урядом було прийнято історичну постанову "Про загальне обов’язкове навчання", згідно якої кожна дитина в СРСР повинна була отримати середню освіту - і початкові школи стали масово перетворювати на "семирічки". Але все одно шкіл не вистачало, багато освітніх закладів у країні працювало не лише у дві, а й у три зміни. Щоб ліквідувати цей  недолік, розпочалося масове шкільне будівництво.

     Першим директором новоствореної школи став учитель математики Дубінін Григорій Кирилович.

З початком Великої Вітчизняної війни він, колишній вихованець Дніпродзержинського аероклубу, став на захист Батьківщини у лавах військово-повітряних сил Радянського Союзу. Здійснивши 112 бойових вилетів і завдавши чималої шкоди фашистам, комісар Дубінін Г. К. героїчно загинув восени 1942 року, коли вступив у нерівний бій з п’ятьма фашистськими винищувачами. Вражені його героїчним вчинком, однополчани написали такого листа дружині героя:  «Дорогая Александра Федосеевна! Нелегко было написать это письмо, еще труднее читать Вам его, разделяющей с нами горечь тяжелой утраты.

23 сентября 1942 года погиб Ваш муж, наш славный боевой товарищ – Григорий Кириллович Дубинин. Он умер смертью героя в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками при выполнении боевого задания. Мы потеряли самого лучшего друга и боевого соратника. Крепитесь, родная, не падайте духом. Григорий погиб за Отчизну, он отдал жизнь за наше правое дело.

     Мы знаем, Вам тяжело пережить гибель мужа. Но и нам нелегко. Нас постигло общее горе. Мы осиротели. Никогда уже не увидим мы высокого, стройного, всегда аккуратного, всеми любимого военкома Дубинина»

Дорогами війни пройшли також інші педагоги школи: Удовенко Петро Петрович, Гевло Леонід Миколайович, Кучма Олександра Петрівна.

 
 

Але школа не залишилася сиротою...

Під час окупації школа продовжувала працювати.
 
 

Після визволення м.Дніпродзержинська від фашистських загарбників і відновлення звичного навчального процесу школу очолила Чорнявська Ольга Миколаївна.

До 1955 року школа була освітнім закладом лише для дівчат. У 1948-1949 навчальному році у ній здобували освіту 1045 учениць.


З 1955 року школа привітно відчинила двері для дівчат і хлопців.

23 роки, починаючи з 1958 р., навчальний заклад очолювала Костенко Леніна Порфиріївна, справжній майстер педагогічної справи.

 

 Саме Костенко Л.П. школа зобов’язана тим, що був збудований новий навчальний корпус з просторими світлими кабінетами, спортивною та актовою залами.

Згодом керували школою також Москвіна В.І. та Подзерко Л.О. (1981-1985рр.)

Листопад 1985 року – директором школи стала Романко Т.В.

 

У 2006 році школа відсвяткувала свій 70-річний ювілей.

 

А зараз ми готуємося вже до більш зрілої дати - 75-річчя із дня початку роботи школи.

 
 
 


 


1
2
3